Червонотоківська ЗШ

 

Історія розвитку освіти на селі

 В 1926 році жителі сіл Грушівка і Кут за рішенням сільської ради зібралися на спільний сход де й вирішили

 

об’єднати земельні відрізки в єдині земельні наділи. В зв'язку з цим, частині селян земельні наділи випали

 

за 10 –15 км від села. Виникла нова проблема - або добиратися до своєї землі на таку відстань, або

 

переселитись на ці землі. Рішення було єдиним - переселятись. І тоді, взявши свої небагаті пожитки,

 

худобу, реманент, своїх дітей і дружин, відправились на відділені їм нові землі, на нове місце, влаштовувати

 

свою долю, творити своє щастя, будувати нове життя і нове село.  Місцем свого проживання вони вибрали

 

затишну зелену балку в якій було достатньо хорошої питної води, поблизу дороги, яка з’єднувала села Кут

 

і Грушівку з м. Апостолове, та ст. Тік. Першим житлом для них були звичайні землянки, які виривали на

 

схилах балки.    Через деякий час поряд з землянками почали споруджуватись будинки, біля яких

 

розорювали землю під огороди і сади. Так в 1927 році на карті Апостолівщини з явилося нове село, якому 

 

дали першу назву «Переселенець». Село поступово розросталось за рахунок переселенців із сіл Грушівка,

 

Кут і Мар΄янське. На кінець 1929 року в селі налічувалося більше 40 дворів. В 1929 році в селі відкривається

 

перша школа,приміщення для якої служила хата, орендована жителями села у Сокирника Василя (а нині в цій

 

хаті проживає Шульга Лідія Яківна). В 1930 році із села виїхав Козоріз Данило. Жителі села відкупили в нього

 

хату і в ній розмістилась перша школа (початкова) - проіснувала до 1969 року.

 

                 

 

Першими вчителями в школі були: Березовський Олександр Степанович та Шуміліна Зінаїда Микитівна.

 

Першими учнями школи були:

 

1.Безус Марфа

 

2.Бабенко Олександра

 

3.Вовк Оксана

 

4.Заєць Євдокія

 

5.Коваленко Василь

 

6.Омененко Варвара

 

7.Проценко Поліна

 

8.Погиба Параска

 

9.Полуда Марія

 

10.Миць Олексій

 

11. Сокирник Павло

 

12. Чистяк Сергій

 

В роки Великої Вітчизняної війни приміщення школи німці використовували дляутримування коней , але після

 

визволення на зібрані громади села було вирішено відновити діяльність школи на селі . Провівши силами

 

громади села ремонтні роботи вже в березні 1944 року в приміщені довоєнної школи знову була створена

 

можливість проводити заняття.

 

Першими учнями  відновленої після окупації школи стали : Голопапа Борис, Радченко Василь, Рудик Василь,

 

Вовк Анатолій та ін.

 

Вчителями в цій школі були Безус Марфа Федорівна та Ольховська Ольга Іванівна.

 

В цьому приміщені школа проіснувала до 1969 року  де нині розміщений дитячий садок села Червоний Тік .

 

До 1968 року в селі діяла початкова школа , яка знаходилась на вулиці Шкільній в звичайній сільській хаті,

 

в якій було дві кімнати  - класи з деревяними підпорками посеред класу і маленька вчительська. В класах

 

навчались 1-3 та 2–4 класи. В цій школі вчителями були Заєць Андрій Миколайович  і Безус Марфа Федорівна.

 

Після закінчення 4 класу діти навчались в селах Камянка та Токівське. В 1968 року в селі Червоний Тік було

 

розпочато будівництво контори, радгоспу «Токівський» в комплексі якої розміщалась їдальня, магазин і клуб.

 

Поряд з конторою було заплановано було збудувати гуртожиток. Але у голови райвиконкому Багмета Павла

 

Павловича та голови радгоспу «Токівський» Пащенка М.Г., виникла ідея збудувати (а вірніше розмістити)

 

замість гуртожитку восьмирічну школу. 1 серпня 1969 року голова райвиконкому провів на території

 

радгоспу виробничу нараду з керівниками будівельних організацій залучених на будівництві гуртожитку і

 

постановив завдання: «1 вересня учні повинні прийти в нову школу». 

 

       

 

 

2 серпня на будівництві закипіла цілодобова  робота  і на превеликий подив 1 вересня новобудова зібрала

 

коло своїх стін жителів всього села, учнів, директора радгоспу, завідуючого районним відділом освіти

 

Булгакову Валентину Василівну, голову райвиконкому Багмета Павла Павловича і інших гостей.

 

Це було велике свято для села. Школа була відкрита!

 

                    

 

 

А вчителями не була укомплектована бо мало кому вірилось, що її встигнуть збудувати та підготувати до

 

прийому учнів  за місяць. Вчителями молодших класів на 1 вересня 1969 року були Безус М.Ф., Заєць А.М.,

 

Гайна Н.Ф., Подольська В.О.Активну участь у до комплектації школи педагогічними кадрами взяло бюро

 

парторганізації. В жовтні 1969 року директором школи було призначено Забару Василя Павловича. Протягом

 

двох місяців школу було укомплектовано такими кадрами:

 

  •  Забара В.П. - історія, географія.

 

  • Безус О.Й. – математика, фізика.

 

  •  Заєць А.М. – фізичне виховання, праця, музичне мистецтво.

 

  •  Ломако Л.С.  - рос. мова та література.

 

  •  Барабаш Л.І. -  німецька мова, українська мова.

 

  •  Босенко В.І. - історія, географія.

 

  •  Ягольник П.М. - біологія.

 

  •  Гайна Н.Ф. – початкові класи.

 

  •  Подольська В.О. - початкові класи.

 

  •  Безус М.Ф. - початкові класи.

 

  •  Радченко Т.М. - початкові класи.

 

  •  Вейнбердер Світлана Іванівна  - початкові класи.

 

В 1969 році було розпочато будівництво типової восьмирічної школи по вулиці Шкільній . В 1973 році

 

будівництво якої було завершено. В 1973 році районний відділ освіти призначає директором школи Сокуренка

 

Іллю Васильовича. 1 вересня навчальний процес розпочав педагогічний колектив школи в такому складі:

 

  •  Півник Г.М. – заступник директора з НВР, українська мова та література.

 

  •  Демянова  Р.І. – 1 клас.

 

  •  Прокопенко Д.І. – 2 клас.

 

  •  Подольська В.О. – 4 клас.

 

  •  Гайна Н.Ф. – 3 клас .

 

  •  Анатоненко Г.І. – російська мова та література.

 

  •  Мокієнко М.І. – українська мова та література.

 

  •  Мокієнко Л.Ю . – математика.

 

  •  Безус О.Й. – математика.

 

  •  Сокуренко І.В. – історія.

 

  •  Пащенко М.В. – біологія, хімія, географія.

 

  •  Заєць А.М. – праця, фізична культура, музика.

 

  •  Коваленко В.М. – німецька мова.

 

  •  Наконечна Л.І. – вихователь ГПД.

 

  •  Ягольник Л.П. – вихователь ГПД.

 

  •  Єкімова А.М. – старша піонервожата.

 

  •  Чусов В.І. – малювання.

 

15 серпня 1974 року райво призначає  директорм школи  Алексеєва  Григорія Вікторовича. Заступником

 

директора з навчальної частини Ворону Павла Олександровича. Відбулось перекомплектування

 

вчительського колективу :

 

  •  Костенко Ф.В. – 1 клас.

 

  •  Демянова Р.І. – 2 клас.

 

  •  Гайна Н.Ф. – 3 клас.

 

  •  Прокопенко Д.І. – 4 клас.

 

  •  Анатоненко Г.І. – російська мова та література.

 

  •  Мокієнко М.І. – українська мова та література.

 

  •  Мокієнко Л.Ю . – математика.

 

  •  Безус О.Й. – математика.

 

  •  Ворона П.О. – історія фізика.

 

  •  Алексеєв Г.В. – географія.

 

  •  Пащенко М.В. – біологія, хімія, географія.

 

  •  Заєць А.М. – праця, фізична культура.

 

  •  Єрмоленко О.О. – німецька мова.

 

  •  Михальчук Н.М. – вихователь ГПД.

 

  •  В 1976 році колектив поповнився вчителям хімії та біології  - Босенко М.І., який  в 1977 році здійснив

 

  • озеленення території школи  та Недря Т.І. – початкові класи .

 

  • В 1978 році  - Мартиненко М.П. – історія.

 

  •  Пащенко Л.І. – українська мова та література .

 

1980р. школа поповнилася вчителями:

 

  • Вихров М.М.- вчитель історії,

 

  • Фурман Н.А.- вчитель хімії та біології,

 

  • Мартян Л.Ф. – старша піонервожата, нині вчитель росмови та літератури,

 

  • Мудра Е.Г – вчитель німецької мови.  

 

Приїжджають до нової школи нові, молоді вчителі – сестри Нестерук Надія Григорівна та Ніна Григорівна –

 

вчителі початкових класів.

 

Колектив поповнився молодими спеціалістами: Бондаренко Л.О. – вчитель фізики; Кайдаш Н.О. – вчитель

 

початкових класів,Кольцов С.М. – вчитель рідної мовиЗагреба Н.А. – географія.

 

В 1984 році  

 

  •  Босенко В.І. – історія , правознавство.

 

За роки своєї діяльності з  колектив школи поповнився за рахунок своїх вихованців:

 

  •  Радченко Л.З. – російська мова та зарубіжна література.

 

  •  Стрижак Г.І. – українська мова та література.

 

  •  Чильцова О.А. - українська мова та література.

 

  •  Мартян І.В. – математика, фізика.

 

  •  Максін С.М. – праця , креслення.

 

  •  Браславець В.С. – фізична культура.

 

  •  Фоміна Н.М. – початкові класи.

 

  •  Боса Т.І. – початкові класи.

 

  •  Васильченко С.Д. - українська мова та література.

 

  •  Головко Н.В. – педагог організатор .

 

  •  Сацута І.Є. – малювання.

 

  •  Босий А.П. – історія.

 

  •  Бєгаль Н.Л. – математика.

 

  •  Верхогляд Л.В. - українська мова та література.

 

  •  Грушина Т.І.  - українська мова та література.

 

   В 1979 році райво призначає директором школи Безус Олександру Йосипівну . Заступником директора по

 

навчальній частині Вихрова Миколу Миколайовича.  Як досвідчений педа гог, Олександра Йосипівна, вміло

 

згуртувала і наставляла вчителів, вносила в повсякденне життя оптимізм і прагнення до нового, до творчості,

 

вчила молодих вчителів. Працювали завзято і дружно і старалися зробити все якнайкраще. Змістовні

 

нетрадиційні уроки, захоплюючі виховні заходи, незабутні походи рідним краєм, екскурсії здійснювали

 

майстри своєї справи Мокієнко Микола Іванович та Леся Юхимівна, Антоненко Г.І., Чорногуз Л.М., Фоміна Н.М.,

 

Трикуль А.М., Фурман Н.А., Чільцова О.А., Мартян Л.Ф., Максін С.М., Мудра Е.Г.  У 80–х роках керівництвом

 

школи при підтримці райво та керівника птахорадгоспу «Токівський» Пащенка М.Г., перекрито  школу і

 

спортивний зал , зведено басейн для питної води , підвальне приміщення для зберігання продуктів для

 

шкільної їдальні . Силами батьків,  вчителів та учнів було побудовано тир. Вчительський колектив виходив

 

неодноразово переможцем районного оглядуі художньої самодіяльності. В кінці ХХ століття навчально –

 

виховний процес у школі здійснювали вчителі: Погорєлова О.Д., Романенко І.О., Босенко В.І., Фурман Н.А.,

 

Мартян І.В., Жур Л.М., Боса Т.І., Мартян Л.Ф., Чорногуз Л.М., Цінько В.П., Лесик О.М., Стрижак Г.І., Мудра Е.Г.,

 

 Безус О.Й., Чильцова О.А., Радченко Л.З., Васильченко С.Д.  

 

З 1998 року педколектив школи очолює Радченко Лариса Зіновіївна, яка, прийнявши естафету від Олександри

 

Йосипівни, невтомно працює над тим, щоб зберегти досягнуті успіхи і примножити їх. Для цього є всі

 

можливості: дружний і творчий педколектив, талановиті учні, прекрасні умови праці, підтримка батьків,

 

керівників радгоспів, Апостолівського райво, сільської ради. Лариса Зіновіївна і весь педколектив активно

 

працює над впровадженням нових форм освіти, створенням умов для успішного навчання та особистісного

 

розвитку учнів, збереження їхнього здоров’я. Сьогодні Червонотоківська ЗШ – заклад освіти нового покоління

 

Ставлення учнів до одержання освіти – теж серйозне. Сьогоднішні вихованці школи – переможці районних

 

предметних олімпіад ( російська мова- І місце в районі і ІІІ місце в області – Ткачук Ірина, хімія, українська мова,

 

трудове навчання), неодноразові призери районних спортивних змагань. Серед них – багато обдарованих

 

дітей (Сухомлинов Д., Дідковська А., Васильченко Р., Босенко В., Кучерява І., Слива Д.) які своїми здібностями

 

постійно радують вчителів. А педагогічний колектив школи на сьогодні складається з 18 вчителів.

 

Із них:вчитель – методист -1, старший вчитель – 2; вчителі вищої категорії – 7; першої категорії – 6; другої

 

категорії - 1спеціалістів – 1. без категорії - 3. Серед 18 педагогів 11 випускників Червонотоківської ЗШ. У школі

 

навчається 110 учнів. Високий рівень навчальних досягнень мають 57 учнів (46%); середній – 26 учнів (21%);

 

достатній – 40 учнів (32%). За останні 10 років маємо 150 відмінників;12 учнів закінчили школу з відзнакою;

 

3 учнів одержали золоті медалі.: Третякова Ірина, Браславець Тетяна, Захода Людмила. 

 

2 учнів одержали срібні медалі: Бока Ольга, Крамарь Наталія.

 

Зорепадом летять роки...  Виростають все нові покоління Червонотоківців. І незгасним вогником у кожному

 

серці зоріє рідна школа, як найчудовіша згадка у житті кожної людини, як місток із безтурботного дитинства

 

до дорослого життя, як наше минуле і майбутнє.